воскресенье, 17 октября 2010 г.

Не кидай менi свої карти,Я i так знаю хто ти.Нам, напевно, бiльше не вартоЗбудженi телемости будуватиi головою вниз падати й падати.Не кидай менi свої карти,Я i так знаю хто ми.Нам давно уже було би вартоСтати невидимимиДля холодної, як чужий готель,i нудної зими.
Приспiв:
Ми так ховалися вiд зими18 хвилин назад!Листопад, стали видимими знов.Ми так ховалися вiд зими18 хвилин назад!Листопад, листопад, листопад!
Ти все далi, далi i далii сльоза - холодне скло,i, здається, бiльше немаєДнiв, якi б не замело,Але кожен з нас у своїх снахБачить тiльки тепло!За вiкном на вулицi свято,За вiкном радiсть i смiх!Знову той лиш може почати,В серцi хто забути змiгМов холодний, як чужий готель,i пронизливий снiг!

Комментариев нет:

Отправить комментарий